“Кращих героїв я ще не бачив”. Історія загuбл0г0 прикарпатського бійця Василя Скорецького

Василь — найстарший син з десятьох дітей у родині Скорецьких. Хлопець служив солдатом у 102 бригаді Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини. Військовий загинув під час ракетного удару на Запоріжжі. Йому було 23 роки.

Яким запам’ятався захисник, Суспільному розповіли батьки, брати та сестри полеглого військовослужбовця.

Василь був опорою родини Скорецьких, зізнається мама Альона. У 18 років син самотужки заробляв та допомагав рідним.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Батьки захисника. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“Він у мене був завжди серйозний, відповідальний, дуже щирий, — каже Альона Скорецька. — Коли почалася війна, син якраз приїхав з-за кордону і сказав, що йде у військкомат”.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Василь Скорецький. Фото: Facebook/Василь Скорецький

У родині — семеро братів та троє доньок. Серед них Василь найбільше спілкувався з 19-річним братом Тарасом.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Сім’я Василя Скорецького. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“З перших днів великої війни він — у теробороні. Одразу наступного дня він пішов. У перший день він мені казав, що боїться, не знає, що робити. Наступного дня брат вже казав мені: “Я стою у військкоматі, ходи зі мною, поки є місця”. А потімвін вже не боявся взагалі. Василь гордився. Він мені кожного дня хвалився, що йому дали автомат, що він у новий наряд пішов”, — розповідає Тарас.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Брат Тарас Скорецький. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Хлопець хотів піти в армію та служити разом з Василем. Однак 23 липня брат загинув під час мінометного обстрілу на Запоріжжі.

“Кращих героїв я ще не бачив, якщо чесно.Можливо, через те, що він — мій брат, але для мене він — найособливіший герой зі всіх. Він настільки вірив, що Україна все може. І не те, що може, але те, що він — солдат. І він готовий за це усе віддати”, — розповідає Тарас.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

12-річна Віка Скорецька. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

12-річна сестричка Віка народилася восьмою у родині Скорецьких. Каже, брат Василь завжди грався з молодшими й був прикладом для них.

“Він до нас дуже добре ставився. Коли ми просили погратися – брат завжди з нами бавився, завжди нас слухав, завжди з нами ділився. Він був дуже гарною людиною”, — каже Віка.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Усі сини, каже батько Тарас Скорецький, вміють грати на музичних інструментах. А Василь грав на декількох. Тому, коли був на фронті, просив передати гітару. Її юнаку привезли представники “Волонтерського штабу 4.5.0.” Тоді хлопець вивчив першу пісню та надіслав волонтерам. Планував вивчити ще одну, але не встиг, каже брат Тарас.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“Він сам навчився грати на акордеоні, баяні, гітарі, ударних інструментах, піаніно – усе сам”, — говорить Тарас.

До війни Василь Скорецький займався ушу. У складі футбольних команд змагався також в обласних, районних турнірах. Батько Тарас пригадує, як наполегливо син тренувався.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Нагороди та грамоти Василя Скорецького. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

“12 км з Надвірної до села. Він чіпляв тягарці по 1,5 кг – біг туди й звідти. Силу волі мав величезну. Я ще такої людини не бачив, — каже тато Тарас. — А в три роки я його посадив за кермо, вже тоді вчив їздити. То Василь, коли виріс, краще їздив, ніж я”.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Хлопець навіть не очікував, що в армії отримуватиме зарплатню, каже мама Альона. Найперше син пішов, щоб захистити Батьківщину, рідних.

Він розумів, що війна, і треба йти захищати. Але коли син дізнався, що там дають якісь гроші, був дуже здивований, — розповідає Альона Скорецька.—Мені казали, що там, де син, — неспокійно. Проте, коли я дзвонила, він казав: “Мамо, не переживай! Тут ще спокійніше, ніж у вас, у Надвірній”.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Батько захисника. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Батько захисника зараз розшукує автомобіль “Бандера”, на якому їздив син на фронті. Його мрія — відремонтувати автівку та відвезти воїнам на передову.

"Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького

Фото: Вікторія Липовенко

“Я її знайду, я її відреставрую і сам особисто туди відвезу хлопцям. Це навіть не обговорюється. Це — моя мрія”, — розповідає батько Тарас.


Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *